класифікація інфекційних хвороб
Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, найпростіші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Тому в країнах розвиненої медицини предметом людської інфектології є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби
Загальновизнаної класифікації інфекційних хвороб поки що не існує. У нашій країні прийнята класифікація видатного українського вченого-епідеміолога академіка. Л.В. Громашевського. Ознакою, покладеною в основу цієї класифікації, є механізм передачі збудників та їх локалізацію в організмі. Згідно з цією класифікацією інфекційні хвороби поділено на 4 групи.
Загальновизнаної класифікації інфекційних хвороб поки що не існує. У нашій країні прийнята класифікація видатного українського вченого-епідеміолога академіка. Л.В. Громашевського. Ознакою, покладеною в основу цієї класифікації, є механізм передачі збудників та їх локалізацію в організмі. Згідно з цією класифікацією інфекційні хвороби поділено на 4 групи.
Класифікація інфекційних хвороб. Найбільшого поширення набула класифікація видатного українського вченого Л.В. Громашевського. Вона ґрунтується на механізмі передачі інфекції і специфічній первинній локалізації збудника в організмі, що зумовлює певний патогенез хвороби, її основні клінічні прояви. Згідно з цією класифікацією, інфекційні хвороби поділені на чотири групи. Кишкові інфекційні хвороби. Збудник локалізується в кишках, виділяється з фекаліями.
За іншою класифікацією інфекційні хвороби діляться на. 1) Антропонози – передаються від людини людині Сальмонельоз – гостра інфекційна хвороба, яка належить до бактеріальних зоонозів, спричиняється бактеріями роду сальмонела, передається найчастіше через продукти харчування, характеризується ураженням травного каналу, рідше тифоподібним або септичним перебігом. Етіологія – збудник сальмонела, нараховують більше 2000 сероварів, за.
В даний час на основі детального вивчення механізму передачі і шляхів поширення інфекційних хвороб розроблена класифікація інфекційних захворювань, заснована на епідеміологічних принципах. Виходячи з цього, більшість заразних хвороб можна розділити на чотири групи. 2. Інфекції дихальних шляхів або повітряно-крапельні інфекційні хвороби. Збудник виділяється з секретом дихальних шляхів або порожнини рота. Фактором передачі . є повітря, рідше - предмети вжитку.
Принципи класифікації інфекційних хвороб. Черевний тиф. Черевний тиф - продовження. Зараз відомо понад 1300 інфекційних хвороб. Необхідність в їх класифікації зумовлена різною етіологією, шляхами поширення, патогенезом, клінічним перебігом тощо. Найбільш послідовною і раціональною є класифікація, запропонована видатним радянським ученим Л. В. Громашевським.
Дуже часто у світовій практиці наводять класифікацію інфекційних хвороб саме за етіологічним чинником, що відображає відсутність консенсусу щодо класифікації інфекційних захворювань. Таке положення не може задовольнити клініцистів через те, що різні за проявами хвороби класифікують у групи лише за етіологічним чинником, що спричиняє плутанину.
Інфекційні хвороби - це група захворювань, які спричиняються хвороботворними (патогенними) мікроорганізмами (бактеріями, вірусами, грибами, найпростішими, рикетсіями). Мікроорганізм, потрапляючи до макроорганізму, проявляє свої хвороботворні властивості, на що макроорганізм відповідає комплексом захисних реакцій і формуванням специфічних для кожної хвороби клінічних проявів. 1.4. Класифікація інфекційних хвороб. 1. Інфекційні хвороби дихальних шляхів.
Класифікація інфекційних захворювань: Збудники інфекційних хвороб, як ми бачили вище , передаються від хворих здоровим різними шляхами, тобто для кожної інфекції характерний певний механізм передачі. Механізм передачі інфекції і покладений Л. В. Громашевського в основу - - - Медична Бібліотека на веб-сайті medbib.in.ua
Перелік питань (відповіді до них) Основні скарги при захворюваннях органів кровообращения.Стенокардия. Інфаркт міокарда. Етіологія, клініка, перша допомога при пріступе.Острая серцева і судинна недостатність. Симптоми, перша допомога. Гіпертонічна хвороба, гіпертонічний криз, перша допомога.
Класифікація інфекційних хвороб. Найбільш зручно розподіляти окремі інфекційні хвороби за їх епідеміологічними ознаками. Це дозволяє характеризувати шляхи передачі інфекції і пов'язаний з ними механізм зараження людини. Збудники інфекційних хвороб можуть проникати в організм людини різними шляхами: а) через шлунково-кишковий тракт (кишкові інфекції); б) через верхні дихальні шляхи (інфекції дихальних шляхів)
1.4. Класифікація інфекційних хвороб: 1. Інфекційні хвороби дихальних шляхів. Збудник локалізується переважно в слизовій оболонці дихальних шляхів, виділяється у зовнішнє середовище із слизом та слиною під час кашлю, чханні, розмові. Щоб спричинити зараження людини, збудник повинен - - . Портал World-Books.Biz
Інфекційні захворювання залишаються актуальною проблемою у всіх без винятку країнах світу в ХХІ сторіччі. Інфекційні хвороби, у тому числі й нові, становлять загрозу розвитку людства, оскільки є причиною третини загальної щорічної кількості смертей у світі.. Інші методичні матеріали на урок Медицина скачати
1. Класифікація. Існує велика кількість класифікацій інфекційних захворювань. Найбільш широко використовується класифікація інфекційних захворювань Л. В. Громашевського 2. Епідеміологія. Disability-adjusted life year (DALY) через інфекційних і паразитарних захворювань на 100000 чоловік в 2004 році. [1]. немає даних ≤ 250 250-500 500-1000 1000-2000 2000-3000 3000-4000 4000-5000 5000-6250 6250-12500 12500-25000 25000-50000 ≥ 50000.
Дитячі інфекційні захворювання. Хвороб інфекційного характеру досить багато. Одні частіше вражають чоловіків, інші жінок, треті старих, а ось сьогодні ми дізнаємося, які зустрічаються інфекційні захворювання у дітей. Незалежно від збудника інфекційних хвороб, патологічний процес починається приблизно однаково. Зазвичай це загальні прояви, які в подальшому можуть змінюватися або ж доповнюватися більш специфічною картиною симптомів.
Коментарі
Дописати коментар