класифікація страхування за формами проведення.

За формою проведення страхування буває: — добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону України " Про страхування". Такий метод класифікації застосовується як до обов'язкового, так і до добровільного страхування. У майновому страхуванні виділяються підгалузі: - страхування майна підприємств (юридичних осіб)

Класифікація страхування — це система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі та види, які розміщені таким чином, що кожна наступна ланка класифікації є частиною попередньої. Класифікація страхування має важливе значення у розумінні внутрішньої структури, у виробленні методичних підходів до оцінки страхової справи, а також у теоретичних дослідженнях страхування. Одним з різновидов класифікації страхування є страхування у реальному часі (онлайн-страхування).

Форми страхування – порядок організації страхування на засадах добровільності або обов'язковості. Згідно з вимогами чинного страхового законодавства України, страхування може проводитися в обов'язковій і добровільній формах. Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок і правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування, максимальні розміри страхових сум, тарифи та методику актуальних розрахунків. Стаття 7 Закону України «Про страхування» надає перелік видів страхування, які є обов’язковими (40 видів обов’язкового страхування). Обов’язкова форма страхування ґрунтується на таких засадах

Класифікація за об'єктами страхування передбачає виділення трьох галузей: • особистого страхування (об'єкти — життя, здоров'я і працездатність страхувальників або застрахованих); • майнового страхування (об'єкти — майно в різних його видах: рухомі та нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти, доходи); • страхування відповідальності (об'єкт — відповідальність за шкоду, завдану страхувальником життю, здоров'ю, майну третьої особи). Іноді практика проведення страхування потребує комплексного страхового захисту майнових інтересів страхувальника. Тоді по одному страховому полісу приймаються на страхування декілька різнорідних об'єктів на випадок тих самих страхових подій.

Згідно із Законом України «Про страхування» форми типового договору і порядок проведення обов’язкового страхування визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, при укладанні договору обов’язкового страхування ні у страховика, ні у страхувальника практично не лишається «свободи маневру», адже всі суттєві моменти будь-якого виду обов’язкового страхування, навіть сама форма договору, заздалегідь визначені законодавчими актами. Принцип обов’язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика. Перший має обов’язково застрахувати передбачений законодавством об’єкт, а другий не в п

Класифікація страхування — це система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі й види, які розміщені таким чином, що кожна наступна ланка класифікації є частиною попередньої. У страховій справі виділяють три сфери діяльності: 1) страхування; 2) співстрахування; 3) перестрахування. Співстрахуванняозначає, що об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором кількома страховиками. При цьому всі ланки охоплюють обов'язкову і добровільну форми проведення страхування. В основі розподілу страхування на галузі лежать принципові розходження об'єкта страхування. Згідно з цим критерієм, всю сукупність страхових відносин поділяють на 4 галузі

Класифікація страхувань за формою здійснення передбачає їх поділ на обов'язкове та добровільне. Законом України "Про страхування" (редакція 2001 року) передбачено 33 обов'язкових та 22 добровільних видів страхувань. Добровільні види страхувань здійснюються на підставі договору страхування. Для укладення договорів і виконання зобов'язань згідно нього страхові компанії розробляють правила страхування, котрі погоджуються; органом нагляду за страховою діяльністю. Конкретні умови страхуванні визначаються в договорах страхування з врахуванням особливостей об'єктів страхування. Види обов'язкового страхування.

Страхування від нещасних випадків. Страхування спортсменів вищих категорій. Медичне страхування. Страхування засобів водного транспорту. Страхування наземного транспорту. Страхування об'єктів космічної діяльності. Страхування вантажів та багажу. Нетто-ставка – частина страхового тарифу, що призначена для формування ресурсів страховика, спрямовуваних на виплату страхових відшкодувань і страхових сум. Методи її розрахунку у майновому та особистому страхуванні різні. У майновому страхуванні – складається з основної частини та ризикової надбавки. Франшиза – це визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страховиком.

Класифікація страхування - це наукове розподіл страхування на систему взаємопов'язаних ланок за певними ознаками. Такими ознаками можуть бути форма проведення, об'єкт страхування, рід небезпеки і т.д. Класифікація у страхуванні має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки впливає: - На умови ліцензування страхової діяльності; - Здійснення нагляду і контролю за діяльністю страхових організацій

форми проведення страхування. Страхування буває обов'язкове і добровільне. Обов'язкову форму страхування вирізняють такі принципи: 1. Обов'язкове страхування встановлюється законом, відповідно до якого страховик зобов'язаний застрахувати певні об'єкти, а страхувальники - вносити належні страхові платежі. Закон звичайно передбачає

Класифікація за формами проведення. Рекомендована література: Міні - лексикон: Класифікація Язык: Украинкский. Дата добавления: 2013-01-29. Размер файла: 53.5 KB. Работу скачали: 29 чел. Тема 2. Класифікація страхування. План. Страхування професійної відповідальності. За формою організації. За орієнтацією страхових інтересів. індивідуальне. колективне. орієнтоване на соціальні та майнові запити родини і окремо взятої людини. те, що відповідає запитам підприємницьких структур. Державне добровільне страхування. Обов’язкове страхування.

За формами проведення страхування поділяється на добровільне та обов'язкове. Рис. 13.3. Класифікація страхування. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Класифікація страхування за сферами діяльності або спеціалізацією страховика передбачає його поділ на страхування життя та загальне (ризикове) страхування. Зазначену класифікаційну ознаку покладеною основу виокремлення галузей страхування, які, у свою чергу, включають підгалузі та види відповідного страхування. При цьому всі ланки такої класифікації охоплюють і обов'язкову, і добровільну форми здійснення страхування.

2. Класифікація страхування за об'єктами. 3. Форми проведення страхування. Порівняльна характеристика обов'язкового і добровільного страхування. 4. Системи страхування та франшизи. Існують різні підходи до класифікації страхування. Найбільш поширеним є підхід, за яким класифікація страхування здійснюється за історичною, економічною та юридичною ознаками. Класифікація за історичною ознакою пов'язана із виділенням етапів розвитку і появи тих чи інших видів страхування.

Класифікацію за об'єктами з виокремленням галузей, підгалузей і видів страхування можна вважати класичним підходом у теорії та практиці вітчизняного страхування. Схематично таку класифікацію унаочнює рис. 2.1. Вона є найбільш звичною для національних страховиків і дуже важливою з теоретичного погляду. Закон України «Про страхування» визначає, що об'єктами страхування можуть бути три групи майнових інтересів

Класифікація страхування - це наукове поділ страхування на систему взаємопов'язаних ланок за певними ознаками. Такими ознаками можуть бути форма проведення, об'єкт страхування, рід небезпеки і т. д. Класифікація страхування має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки впливає: - на умови ліцензування страхової діяльності; - здійснення нагляду і контролю за діяльністю страхових організацій