логіка як наука реферат

Історія логіки як науки. Значення логіки в роботі юриста. Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому. Полнотекстовый поиск.

Объектом логики как науки является мышление человека. Но мышление - сложный, многосторонний процесс обобщенного отражения человеком вещей, их свойств и отношений окружающего его мира. Этот процесс изучается многими науками, например такими, как философия, психология, генетика, языкознание, кибернетика и др.

Реферат Логіка як наука. Страница 1 из 3 | Следующая страница. Логіка як наука. Зміст. 1. Предмет логіки. Логіка (від грецьк.:logos – слово, поняття, розум) – наука про форми і законах правильного мислення. Механізм мислення досліджується поруч наук: психологією, гносеологією, кібернетикою тощо. п. Предметом наукового логічного аналізу є форми, прийоми і закони мислення, з допомогою які людина пізнає світ довкола себе і самого. Мислення – це процес опосередкованого відображення реальності як ідеальних образів. Форми і прийоми мислення, які б пізнання істини.

Логіка -- це наука, яка вивчає закони і форми розумової діяльності людей, принципи і засоби побудови правильних суджень і міркувань про предмети і явища об'єктивного світу, методи формалізації знання як результату пізнавального процесу. Особливості логіки як науки: - вивчає закони і форми розумової діяльності людей на підставі аналізу їх мовних висловлювань, тобто через реалізацію (матеріалізацію) результатів розумової діяльності у мові; створює свою специфічну мову (логічну мову) для аналізу структури мислення і формалізації знання.

Логіка як наука про форми і закони правильного мислення. Відмінність абстрактного мислення від чуттєво образного відображення і пізнання світу. Значення логіки в пізнанні завдання логічного дії дві її основні функції. Логіка як наука. [ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Читать в браузере онлайн реферат по предмету Логика. Название работы: Логіка як наука і її значення .Страница 1. 2. Як самостійна наука логіка склалася більше двох тисяч років назад в ІV ст. до н.е. Її засновником є давньогрецький філософ Арістотель (384-322 рр. до н.е.). В своїх працях, які отримали назву “Органон” (грец. “знаряддя пізнання”), Арістотель сформулював основні закони мислення: тотожності, протиріччя і виключеного третього – описав важливі логічні операції, розробив теорію поняття і судження, змістовно дослідив дедуктивний.

Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному світі науки важлива і багатопланова. Зрозуміло, що з часом змінюється орієнтація логічних досліджень, удосконалюються логічні методи, виникають нові тенденції, які відповідають потребам науково-технічного прогресу. Цікаво зазначити, що після падіння античної цивілізації перше, що було відновлено з античної науки - це логіка Арістотеля. Відомою є негативна позиція Середньовіччя до всієї античної науки, але принципове її визнання почалося саме

Логіка – це наука, що вивчає закони і форми правильного мислен-ня. Вона досліджує мислення з точки зору правильної побудови дум-ки, вивчає форми, схеми і структуру міркувань. Подібно до того, як граматика вчить правильно писати, логіка вчить правильно мислити, тобто запобігати помилковим судженням, забезпечува-ти правильну побудову думок. Вона виробляє вміння послідовно викладати знання, дисциплінує наше мислення. За висловом відомого російського педагога К.Д. Ушинського, логіка – це граматика мислення.

Логіка як наука. Людина в повсякденному житті і в професійній діяльності постійно пізнає навколишній світ, самого себе і знаходяться поруч з ним людей, набуваючи різного роду знання. Знання - це відомості, інформація, отримані суб'єктом, перероблені їм на основі особистого досвіду або суспільної практики і службовці йому в якості регуляті- вов його пізнавально-перетворювальної діяльності. Головне призначення логіки як раз і полягає в тому, щоб дослідити специфічні розумові закони і розробити правила отримання вивідного знання. Отже, об'єкт логіки як науки - це мислення людини. Але мислення - це складний, багатогранний процес, вища форма пізнання світу, властива тільки людині. І логіку тут цікавить аж ніяк не всі.

Проте дане визначення логіки як науки є занадто широким, оскільки окрім логіки різні аспекти мислення людини вивчають таки науки як лінгвістика, психологія, кібернетика, фізіологія вищої нервової діяльності та інші. Спробуємо дати більш вузьке і точне визначення логіки як науки, яке враховує специфіку її предмета. Логіку часто називають формальною. Слово «формальний» іноді має негативний зміст. Якщо говорять: «Дана людина формально поставилась до виконання своїх обов’язків», то мають на увазі, що вона не прикладала зусиль, робила все аби як. Стосовно до логіки слово «формальна» має зовсім інши

1. Зародження й сутність логіки як науки. Логіка має довгу і багату історію, нерозривно пов'язану з історією розвитку суспільства в цілому. Виникненню логіки як теорії, передувала йде в глиб тисячоліть практика мислення. З розвитком трудової, матеріально-виробничої діяльності людей йшло поступове вдосконалення та розвиток їх розумових здібностей, перш за все здатності до абстракції і умовиводу. Історія свідчить, що окремі логічні проблеми виникають перед уявним поглядом людини вже понад 2,5 тис. років тому - Спочатку в Стародавній Індії та Стародавньому Китаї. Потім вони отримують більш повну розробку в Стародавній Греції і Римі.

Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному світі науки важлива і багатопланова. Зрозуміло, що з часом змінюється орієнтація логічних досліджень, удосконалюються логічні методи, виникають нові тенденції, які відповідають потребам науково-технічного прогресу. Цікаво зазначити, що після падіння античної цивілізації перше, що було відновлено з античної науки - це логіка Арістотеля. Відомою є негативна позиція Середньовіччя до всієї античної науки, але принципове її визнання почалося саме

Структура логіки. Назвою дисципліни «логіка» об’єднуються багато різних логік[1]. По-перше, це теоретична логіка, яка складається з теорії доведень, теорії аналізу (аналітики) та формальної семантики. По-друге, це практична логіка, до складу якої входять логіка дій, логіка рішень, евристика, праксеологія, конфліктологія. науки (логіка — «цариця» наук, вона поглиблює творчі здібності науковців, створює універсальну метамову науки, наводить мости через «прірву» між гуманітарними та природничими науками, прокладає шляхи до інтеграції наукового знання)